Отче духовний, допоможіть будь-ласка! Біда моя – гральні автомати

1ka Багато років я працював на вахтових роботах у Далекому Сибіру. Звичайно і заробив чимало. Три квартири в місті Івано-Франківську, дорога машина… Та от три роки тому захопився гральними автоматами. «З’їли» вони дві квартири, ось продаю машину, щоб віддати борги. Дружина з відчаю подалася на заробітки в Італію. Сьогодні сюди, в храм Божий, привела мене дочка в надії на допомогу від Господа.

Порадою прийти до Таїнств Сповіді та Святого Причастя чоловік знехтував. Та й в церкві нашій більше не появлявся.

Мета князя світу цього заполучити наші душі. Найвишуканіші способи використовує він за для того, щоб відвести людину від реалій життя. Привчившись годити плоті, християнин забуває про своє призначення – пізнавати Бога у Його творінні, багатіти любов’ю та вчитися радості творіння добра через служіння своєму ближньому, а через нього й Самому Творцю.

Постійна гонитва за насолодою перетворює нас у рабів, віддає долю нашу під владу бісів, а ті не забаряться довести до крайнього відчаю, який межує із самогубством. Пусті книги, нерозважливі забави, «ковтання» різноманітного непотребу з телебачення, інтернету, ну і звичайно ігри, особливо азартні, – все це атрибути розтління людської душі.

Хочеться акцентувати увагу на гральних картах.

В карти у нас грають скрізь. Але мало хто знає, яку згубну силу мають вони для душі людини.

У чому ж таїться убивча сила карт? Гральні карти - засіб, через який людина входить у спілкування з демонами. Вони були створені темними силами як блюзнірське богозневаження хресних страждань Господа нашого Ісуса Христа.

Карткові масті позначають: хрест – на якому був розіп’ятий Спаситель, копіє – яким Він був проколений, губку, піднесену Йому з оцтом, і чотиригранні цвяхи, якими Спаситель був прибитий до хреста.

Якщо знати про те, що гральні карти неможливо використовувати в інших цілях, крім опоганення християнських святинь на радість бісам, то стане гранично зрозуміла роль карт і в «ворожіннях» - цих бридких шуканнях бісівських одкровень. Чи треба в зв'язку з цим доводити, що кожен, хто торкався до колоди карт і не приніс щирого покаяння на сповіді в гріхах богохульства і блюзнірства має гарантовану прописку в пеклі?

До чого приводять «невинні» захоплення іншими розвагами бачимо з прикладу волаючого про допомогу чоловіка із межі відчаю.

Святитель Ігнатій Брянчанінов в наказовому способі повчає: «ознайомся з духом часу, вивчи його, щоб по можливості уникнути впливу його» (Отеч. Стор. 549). То ж чуваймо, бо наче лев рикаючий, чатує князь світу цього на кожну душу людську. Приймімо ярмо Христове, ідімо Євангельською дорогою для осягнення вічного блаженства приготованого для праведників і святих.

Благочинний Івано-Франківського деканату, ключар Свято-Троїцького кафедрального собору м. Івано-Франківська протоієрей Іван Дяків